практичного психолога  Степачової  Тетяни  Ігнатівни

Після спілкування з нею у вашої дитини буде все гаразд.

Доцільність функціонування психологічної служби в дошкільних закладах визначається потребою гуманізації освітньо-виховного процесу, забезпечення такої його організації, яка створює умови для розвитку кожної дитини як індивідуальності, особистості, охорону її прав, збереження психічного і фізичного здоров’я.

Психологічний супровід освітнього процесу в закладі дошкільної освіти здійснюється практичним психологом, мета якого максимальне сприяння психічному, особистісному й індивідуальному розвитку дітей. У своїй роботі психолог спирається на спеціальні знання про вікові закономірності й індивідуальні особливості психічного розвитку, про витоки психічної діяльності та мотиви поведінки дитини, про психологічні умови становлення особистості в онтогенезі. Таким чином, основною функцією практичного психолога було й надалі буде психологічне супроводження психічного розвитку дитини та максимальне сприяння цьому розвиткові.

Практичний психолог у дошкільному закладі – це, насамперед, людина, яка знає і глибоко розуміє дитину. Це фахівець, обізнаний із загальними закономірностями психічного розвитку, вікових і індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Дошкільний вік є етапом інтенсивного психічного розвитку. У цьому віці відбуваються прогресивні зміни в усіх сферах, починаючи від удосконалювання психофізичних функцій і закінчуючи виникненням складних особистісних новоутворювань.

Психолог, разом із методистом і вихователями, допомагає дитині переходити від однієї сходинки онтогенезу до іншої, вищої.

Основні функції практичного психолога в дошкільному навчальному закладі:

- Допомога педагогічному колективу у створенні умов, сприятливих для охорони фізичного й психічного здоров’я дітей.

- Забезпечення їхнього емоційного благополуччя

- Забезпечення самостійного й ефективного розвитку здібностей кожної дитини.

   Основними видами діяльності практичного психолога є:

-психодіагностика,

-психологічна просвіта, 

- консультування,

- корекційно-розвиткова робота.

Робота з психологічної просвіти проводиться з медпрацівниками й батьками з метою підвищення рівня їхньої психологічної компетентності. Форми цієї роботи різноманітні: семінари, круглі столи, лекції, виступи на педагогічних радах і батьківських зборах.

Діагностична робота відповідно до конкретних завдань проводиться індивідуально і з групою дітей (6 – 8 осіб).

Результати психолого-педагогічного вивчення є підставою для складання індивідуальних, індивідуально-орієнтованих розвиткових і корекційних програм

 Консультативна робота включає надання допомоги педагогам і батькам з питань розвитку й виховання дітей.

ГРАФІК РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА:

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як влаштувати дитяче дозвілля під час карантину

  Коли дітям нудно, у них завжди є спокуса залізти в гаджет (і, будемо чесні, у батьків теж є спокуса доручити дітей «електронній няні»). Але знайти свої інтереси, потренувати уяву і творчі здібності — це те, що набагато легше відбувається в реальному світі, ніж у відеоіграх і соцмережах. Натомість перенасичення гаджетами розвивають дратівливість, невміння фокусуватись у навчальному процесі, обмежену соціальну взаємодію. Час карантину — гарна нагода розпочату боротьбу зі смартфонами та почати переживати разом з дітьми більше цікавих миттєвостей!

   І. Пізнавальні активності

•Побудувати «халабуди» посеред квартири/будинку, забратися всередину і читати книжки;

• Влаштувати домашній книжковий клуб і запросити друзів сусідів на його відкриття;

• Дізнатися історію міста, в якому живеш (батьки чи дідусь з бабусею мають допомогти);

• Грати в ігри на рахунок, додавання і віднімання;

• Навчитися готувати нову страву;

• Навчитися азам фінансової грамотності (як планувати покупки, рахувати решту, накопичити на щось);

• Самому зробити музичний інструмент (наприклад, маракаси);

• Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності.

   ІІ. Сюжетно-рольові ігри

Користь сюжетно-рольової гри для дітей добре вивчена: вона допомагає дітям тренувати соціальні навички та емоційний інтелект, розвиває мову і здатність самостійно вирішувати проблеми. Ось кілька ідей:

• Влаштувати маскарад і вбиратися в костюми різних персонажів;

• Розіграти улюблену казку;

• Побудувати чарівний будинок і населити його жителями;

• Шукати скарб за підказками, захованими в схованках.

   ІІІ. Творчі заняття

•Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру;

• Навчитися шити;

• Зробити скульптуру за допомогою алюмінієвої фольги;

• Спробувати себе в фотографії;

• Повозитися з глиною;

• Придумати, що можна зробити з картонної коробки;

• Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову;

• Сісти  біля вікна і намалювати те, що бачите (дерева, квіти тощо);

• Малювати пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися).

     Не рекомендуємо забувати про природу. Прогулянка на свіжому повітрі, тепле сонце чи прохолода, що бадьорить не лише наситять Ваш організм киснем, але й дадуть можливість вивчати навколишній світ. Прогулюючись у парку, можна вивчати різні види дерев, квітів. Можна безпосередньо доторкнутися до живої природи та насититися її енергією. Організація дозвілля на природі складається з вибору місця відпочинку (парк, озеро, ліс), моніторингу погодних умов, ну і звісно ж - огранізація розваги для дозвілля на природі, придумайте теми обговорення, підготуйте ігри, загадки. Також не забудьте організувати якісь бутерброди, щоби дозвілля не перетворилося на виживання.

     Проте не варто боятися нудьги і безкінечно вигадувати нові й нові активності. У  1930 році філософом Бертраном Расселом у  його книзі “Підкорення щастя” була змальована потенційна цінність нудьги. Уява і здатність справлятися з нудьгою повинні бути вивчені у дитячому віці. Він писав: “Дитина розвивається краще тоді, коли її, як молоду рослину, залишають в спокої в одному і тому ж ґрунті. Занадто багато подорожей, надто велика різноманітність вражень не дуже добре для дітей і підлітків. Адже це призводить до того, що вони виростають нездатними витримувати плідну монотонність”.

     Нехай баланс між корисним нудьгуванням та активністю буде прийнятним для вашої дитини, а головне — нехай, проводячи час з вами, їй все менше хотітиметься зазирнути у гаджет.

Як перетворити карантин у корисне дозвілля.

Поради психологів.

Із 12 березня 2020 року в Україні тимчасово обмежується освітній процес та забезпечується дистанційне навчання в закладах загальної та вищої освіти, в мистецьких, спортивних школах, у дитячих садочках міста.

Сам у квартирі – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер, і планшет. Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин. А саме:

 - Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами. Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири.

 - Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадкуви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама.

 - Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити.

 - Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою.

- Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати. І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу. Для підтримання позитивного емоційного стану та змістовного наповнення дозвілля дітей  пропонуємо батькам 5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

• Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – тежбудуть цікаві для дітей будь-якого віку.

• Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

• Хатні справи десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь становленню особистості та допоможе адаптуватись до соціального оточення. Згідно з дослідженням Марті Россмана (почесного профессора університету Міннесоти), якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною. Не потрібно перевантажувати дитину домашніми справами, протее дитина може допомогти батькам вдома. Наприклад, можна доручити: - вологе прибирання в квартирі, пилососити, підмітати та\ або витирати пил; - розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг вішати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни); - стежити за станом свого взуття, мити його в разі необхідності, завжди ставити на місце;

-поливати квіти;

- піклуватися про домашнього улюбленця: витирати лапи, міняти вміст лотків;

 - застеляти своє ліжко;

- мити посуд і розкладати його.

• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

• Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися.

Та головне, НЕ ЗАБУВАЙТЕ основні правила поведінки під час карантину у зв’язку з епідемією грипу:

 1. Намагатись менше ходити в гості, відвідувати громадські місця та

скупчення людей.

 2. Частіше бувайте на свіжому повітрі.

3. Одягатись відповіднодо погоди на вулиці та оберігайте себе від переохолодження.

 4. Частіше провітрюйте кімнату.

 5. Завжди мийте руки з милом.

 6. Щоденно їжте свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

НЕ ПАНІКУЙТЕ!

Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?

Ось кілька порад:

1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

"Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.

3. Що робити, якщо тривога зашкалює?

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.

4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.

Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.

Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.

Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.

5. Сон. Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.

Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

Що таке “булінг” та чому про нього треба знати всім батькам

Що таке булінг? Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском. 67% дітей стикалися з булінгом в навчальних закладах  в тих чи інших проявах.

Булінг буває:

• фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;
• економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
• психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;
• сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
• кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки; МАЄШ ПИТАННЯ? – Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність.
• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
• Зверніться до психолога ЗДО і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час перебування в садочку – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння! Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки.

Якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;
• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вихователь, керівництво закладу);
• Повідомте керівництво ЗДО про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;
• Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;
• Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;
• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;
• Повідомити керівництво ЗДО про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!